Proect Contro
Ви тут:  / Аналітика / Весна на граніті 2020

Весна на граніті 2020

47 днів тому під офісом президента почався безстроковий протест “Весна на граніті 2020”.

Протестувальники вимагають скасувати мінський “договорняк” від 11 березня 2020 року, зупинити відступ українських військ, припинити переслідування добровольців, звільнити Єрмака з посади голови офісу президента і подати у відставку Арсена Авакова. Про ночівлі на граніті, брата Єрмака, Тищенка, Мендаль, тиск правоохоронців, в інтерв’ю з учасником протесту Антоном Ханбіром.

-Як почався протест “Весна на граніті 2020”? Як він утворився, і чому саме ночівлі під офісом президенти?

Акцію заснувала Ярина Чорногуз. Вона доброволець-парамедик, і ви можете її знати через скандал з російським серіалом в рейсовому автобусі. Коли вона верталась з похорон свого хлопця, в автобусі йшов російський серіал, вона попросила його вимкнути, але водій відмовив. Ярина з подругою попросили зупинити автобус, а водій не поцурався висадити дівчат серед траси.

Потім, перебуваючи в стані психологічного шоку, Ярина бачила всі ці новини пов’язанні з підписанням Єрмаком і Кучмою договору 11 березня. У якому фактично йдеться про визнання Росію спостерігачем, а не стороною конфлікту. І Після цього Ярина взяла якісь свої речі, і вийшла на одиночний протест.

Згодом до неї долучився “Француз” Віктор Пилипенко та інші бажаючі. Якщо Ярина почала протест 13 березня, то я долучився вже 18-го.

-А чому саме “Весна на граніті”?

Коли нас стало більше, одним вечором ми сиділи, і обговорювали як ми хочемо назвати наш протест. І перша ідея у нас була “Карантин на граніті”. Але потім ми збагнули, що не хочемо прив’язуватись до карантину, і вирішили пов’язуватись з Революцією на граніті, яка була рівно 30 років тому. Тоді студенти вийшли, і їхні вимоги дали гарантію майбутній незалежності України. Власне, тому й ми назвали наш протест “Весною на граніті”. 

-Від початку протесту, які у вас виникали труднощі? Бачив стрім, як вчора поліція не хотіла пропускати Ярину, бо вона йшла з ковдрою.

Найперша проблема полягала в тому, що спочатку нас взагалі ніхто серйозно не сприймав. Думаю, правоохоронці навіть не доповідали про нас “на верх”. Потім поліцейські почали до нас приглядатись, і з їхнього боку почався психологічний тиск.

Вони що ранку, о 06:00, приходили і говорили: “Підіймайтись, збирайте свої речі, виносьте сміття”. Словом, прикопувались до будь яких дрібниць. У нас навіть є свій “Пупс”, який завжди ходить за нами і каже “Осьо сміття”. Він якось підійшов до інсталяціх Ярини про війну, і сказав “прибрати це сміття”.

Була історія з відром. Ми трішки порушили, бо вогонь який ми розвили був надто великим. Але замість того, щоб просто зробити нам зауваження, мов, зробіть трошки менший вогонь, вони викликали пожежників і просто загасили наше багаття. А тоді на вулиці було -8, і без вогню було холодно. Ми його знову розвели, а вони загасили. І так кілька разів. На Ярину тоді навіть адмін протокол завели.

Після цього нас почали дуже часто “шманати”. Вже не давали проносити відра, каструлі, спальні мішки, але ми все рівно їх проносили.

Остання історія була з ковдрою, коли на вході Ярині доводили, що вона немає права її сюди приносити. Вони не скликались на якісь закони, просто казали, що заборонено. Ярина пробувала пройти, але поліцейські силою її стримували. Аж поки не прийшов Француз, і просто вихопив ковдру. 

-А що в цілому про вас думає поліція?

Вони завжди акцентують увагу на тому, що ніби у нас не протест, а якийсь кемпінг. Що ми якісь проплачені хіпсетери, які тут влаштували собі курорт, і відпочивають. 

Якось один поліцейський сказав нам: “протестуйте як всі люди, стоячи, а не лежачи. Що це за протест такий, лежачий?”

Але насправді ночувати на граніті не так легко, як здається. Це важко психологічно. Є важкий аспект того, що ти живеш на публіці. Ти їж на публіці, вмиваєшся на публіці, спиш на публіці, тебе постійно фотографують. Зазвичай це працівники СБУ, або самі поліцейські. Це дискомфортно, і ніякий не відпочинок.

-За весь час вашого протесту, чи підходив до вас хтось з офісу президента, і пропонував гроші за те, щоб ви зупинили акцію?

Гроші прямо ніхто не пропонував. Але з нами часто дискутували різні люди, і казали, що нам краще припинити наш протест.
Першим був Тищенко. Він просто розповідав про “мір”. Казав, що ми тут бомжі, що наш протест проти “міра”, і нам треба піти. Ярина з ним дуже емоційно розмовляла, і він навіть довів її до сліз. Наступного дня він прийшов, щоб вибачитись, але робив це досить незграбно. За день до цього він наговорив дуже багато хуйні…

Потім до нас підходив брат Єрмака. Тоді ще дуже цікаво збіглось. Він до нас підійшов, а наступного дня вийшов сюжет “Схем” про нього, де він продавав посади в Уряді. Я тоді спав, і прокинувся від того, що біля нас хтось говорить. Я побачив, що біля нас сидить чоловік в поношеному одязі, у вбитих кедах, але з ролексом на зап’ясті. Брат Єрмака тоді говорив з Французом, розмовляв російською, і втирав, що його брат нормальний, що це у них не капітуляція, а супер-дупер план, як наїбати Росію і встановити мир в Україні. Гроші він не пропонував, але хотів наші номери телефонів.

-Зеленський знає, що під стінами його офісу йде протест? Він хоч раз до вас вийшов?

Ні, жодного разу він до нас не вийшов. З офісу президента за весь час підійшов лише 1 чиновник, який навіть не представився, але потім пригостив нас кавою. 

Він проходив повз нас, і Француз вигукнув щось типу: “Пане чиновнику, чи звернете ви на нас увагу”. Він спершу проморозився, але потім повернувся. Було видно що він вагається, що у нього проукраїнська позиція, але він дуже тримався за своє крісло. Хоч кавою пригостив, й на тому дякуємо.

Офіційно з офісу президента, до нас ніхто не звертався. Тільки після вчорашнього протесту щодо вбивства Каті Гандзюк, ми привернули до себе увагу. Я тоді стрімив протест, і до мітингувальників вийшла Мендаль, Симоненко і ще який чиновник. Мендаль тоді дуже сильно обмовилась, сказавши: “Ну гдє ви билі, тут вообщє уже давно пратєстав нєбило”. Мене це шокувало, ми більше 40 днів протестуємо, а в неї “давно пратєстов нєбило”.

Ми подавали відповідні звернення до офісу президента, як в електронному так в друкованому форматі, але відповіді ми не отримали. А тому коли почули, що “давно нєбило пратєстов”, ми вручили особисто Мендаль цю заяву, і Ярина сказала: “Ви кажете, що до вас давно ніхто не приходив протестувати, але у вас перед носом вже більше 40 днів йде протест”.

Це виглядало досить символічно, бо за 46 днів ця заява потрапляла під дощ, була під сонцем, і виглядала дещо “потрьопаною”.  

-У якому випадку ви зупините протест? Що будете робити далі?

Ми зупинимо акцію у випадку якщо Зеленський, чи представники його офісу публічно заявлять про те, що вони виконають наші умови. Публічно гарантують виконання наших вимог.

Зараз весна на граніті стає все більшим протестом. Наша акція переростає зі звичайного протесту в цілий рух. Якщо ми уявимо найкращий сценарій для нас, коли Зеленський вийде і виконає всі наші вимоги, то тоді ми підемо з офісу президента, але весна на граніті все рівно залишиться як платформа, і буде далі розвиватись.

Ми робимо, і будемо робити івенти. Сьогодні у нас карантині читання, згодомо ми будемо робити лекції, які змінюватимуть ставлення людей до політики. Сьогодні в Україні є певний образ політики, ніби це такий князь чи товстий депутат. І через це люди часто називають себе аполітичними. Але політика це не якийсь депутат чи чиновник, це те що відбувається довкола нас. Приміром сміття, що припинили вивозити з подвір’я – це також політика. Потрібно звернутись в потрібні установи і вказати на проблему, а не ігнорувати це і жити в смітті. Політика це не тільки вищі ланки уряду, а це ще й наша буденність, і коли люди кажуть, що аполітичні, то вони брешуть самі собі.

Источник

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов’язкові поля позначені ( * )