Proect Contro
Ви тут:  / Історія / «Москва» і «Жемчуг»

«Москва» і «Жемчуг»

В кумедному (з української точки зору) фіналі історії крейсера «Москва» не останню роль зіграло «специфічне» ставлення росіян до служби

Навіщо готуватися до бою, чекати супротивника? Прийде — наваляємо! Щоправда, знаючи їхнє ставлення до України, це видається зрозумілим: хіба українці можуть їм чимось нашкодити? Виявилось, можуть!

Але якщо глибше подивитись на історію російського флоту, ми побачимо, що так само «вільно» вони ставились і до інших супротивників, наприклад, до німецького флоту.

Був у російському флоті такий собі крейсер «Жемчуг». Не «Москва», звичайно, але теж символічна назва. Збудований за програмою 1898 року «для Далекого Сходу». За основу взяли проєкт збудованого німецькою фірмою Шихау для російського флоту крейсера «Новік». «Покращений» росіянами проєкт став більшим і важче озброєним, але повільнішим.

Водотоннажність — 3130 т. Максимальна швидкість — 24 вузли. Озброєння 8 – 120 мм; 4-47 мм; 6 — 7,62 мм скорострілів; 3 торпедні апарати 457 мм.

У вересні 1904 року вступив у стрій як крейсер другого рангу.

Брав участь у Цусимській битві, отримав невеликі ушкодження, разом з «Авророю» втік до Маніли, де і роззброївся до кінця російсько-японської війни.

Після війни на Тихому океані російських військових кораблів майже не залишилось, і навіть такий маленький розвідник, яким був «Жемчуг», встиг побувати на головних ролях. Деякий час був флагманом Сибірської флотилії.

І от прийшла Перша світова. «Жемчуг» відправився допомагати союзникам ловити німецький рейдер «Емден» у південній частині Тихого океану. Бойова цінність «Жемчуга» була невисокою, але «Емден» був ще меншим та легше озброєним, а всі серйозні бойові кораблі союзників були потрібні в Європі.

«Емден» один, маленький, а Тихий та Індійський океани, де він діяв, такі великі… Як його зустріти, і як відмовитись від нагоди відпочити у райських тропіках?

Опинившись у порті Пенанг, почали шукати приводів для відпочинку. Доповіли командуючому англійському адміралу, що потребують серйозного техогляду. З 16 котлів розібрали 15. В такому вигляді корабель небоєздатний, і навіть якщо англійський адмірал накаже виходити в  море, буде кілька днів для завершення відпочинку. Та й робити на ньому немає чого, адже більшість систем корабля від одного котла працювати не можуть.

Ну от, панове офіцери і роз’їхались на берег, вивчати туристичні атракції. За дивним збігом обставин, в цей же час в Пенанг проїздом з росії заїхала дружина капітана. От щастя! То й капітан поїхав з корабля. Хай старший офіцер всім займається. Тим більше, робити немає чого.


Команда не берег зійти не могла, але їм теж було чим розважитись…

На нещастя росіян, «Емден» якраз вирішив атакувати Пенанг. Замаскувавшись за допомогою фальшивої четвертої труби під англійський крейсер, він увійшов до порту і одразу атакував торпедою перлину — найбільший військовий корабель ворога, «Жемчуг».

Торпеда підірвала корму. У росіян навіть не оголосили тривогу… та й навіщо? Без котлів не працюють елеватори з підйому боєзапасу. Встигли пару разів вистрелити тими снарядами, що були біля гармат.

Друга торпеда вдарила під мостик, детонував боєзапас у трюмі. Яскравий феєрверк висвітлив чергову ганебну поразку російського флоту.

Менше хвилини — і корабля вже немає. З екіпажу у 354 людини загинуло 82.

Ще 9 офіцерів і 140 матросів отримали поранення.

Я писав про «Емден» у романі «Циндао-Відень-Київ». Правда, цей епізод до книги не увійшов: все-таки книга про боротьбу за волю України у 1914-1918 роках.

Не увійшов цей епізод і до нового календаря на 2022-2023 роки «Російський військовий корабель на дні».

Але в цьому календарі багато подібних історій. У 18 сторінках, присвячених липню 2022 — грудню 2023 років, розкриваються ганебні поразки російського флоту.

Приходьте на презентацію, замовляйте календар. Увесь прибуток буде переведено на рахунок ЗСУ.

P.S. Колись я вже писав, як росіяни, намагаючись виставити адмірала Колчака героєм у фільмі, пошили його в дурні. Одним з епізодів цього було фільмове «призначення» його командиром крейсера «Слава». Зізнаюсь, я був певен, що автори фільму – просто ідіоти. Але після розмови з одним із наших моряків я зрозумів, що міг помилитись.

І тут знову виринув крейсер «Москва». Справа у тому, що для російських моряків радянського розливу крейсер «Москва» — гордість флоту, флагман і уособлення усього найкрутішого, що в них було. Для них же він зовсім не «Москва»: в радянському флоті він називався «Слава». Отже, мабуть, хтось із консультантів фільму, не розбираючись у реаліях Першої світової війни, але знаючи останній період радянського флоту, дав авторам фільму таку тупу пораду. Тож, втопивши «Москву», наші ВМС ЗСУ також образно помстилися і російському міфу про адмірала Колчака.

Іван Канівець

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов’язкові поля позначені ( * )