Нові інтонації у путінських тезах
Путін під час Валдайського форуму повторив багато своїх стандарних тез, до яких всі вже звикли
Але було декілька нових, свідомо срежисованих моментів.
По-перше, підняття ставок в сфері стратегічних озброєнь. Розмови про випробування ракети з ядерним двигуном, про постановку на озброєння нової ракети Сармат, а головне – спеціально підготовлені питання про межі використання російської ядерної зброї і її можливих випробувань, чого вже давно не відбувалося. Ідея зрозуміла – показати, що в гонці стратегічних озброєнь РФ не програє. Більше того, це питання, з якого Заходу з нею потрібно домовлятися, інакше прийдеться домовлятися потім ще й паралельно з Китаєм.
По-друге, шість вигаданих принципів майбутнього світового порядку, що підозріло нагадують деякі китайські пропозиції. Що очевидно є підготовкою до китайського візиту Путіна і спроби знайти кращу “спільну мову” з Китаєм. Потім Путін прямим текстом каже, що всі “дотичні – “кого це стосується” мають домовлятися. Тобто він за договорняк. який без нього неможливий про що і так всім відомо. І по-третє, він знову закинув ідею, що РФ проти членства України в НАТО, але начебто не проти ЄС, який він називає Європейським економічним товариством – не просто так. Я завжди намагався пояснити нашим друзям, що для Путіна червоною лінію є будь-який рух України на Захід, адже це фундаментально суперечить ідеології його режиму. Він зробить все можливе, щоб зруйнувати і цей рух і саму Україну.
2013 рік ми всі прекрасно пам”ятаємо. Путін пропонує Заходу нову оборудку – не чіпайте мене, я не буду чіпати вас, домовляйтеся зі мною про стратегічні озброєння і ніякого НАТО для України, а перспективу членства в ЄС можете декларувати – все одне у вас нічого не вийде. Ну так, якщо зовсім спрощено. І не факт, що ніхто на Заході не поведеться почати дискусію. Наша задача – і це серйозно – показати, що це веде в нікуди і сірі безпекові зони вибухнуть. Раніше, ніж пізніше. Путін говорит, що ця війна не про території – Захід звісно знаходиться по іншу сторону, але його частина також, хоча із зовсім іншої перспективи, не вважає, що території є головним питанням. Хоча звісно ми не почуємо про це в публічних заявах. Путін відчуває момент, коли виникають нові виклики, пов”язані із допомогою і західною солідарністю. Не допустити, щоб він цей момент використав – одна з наших головних задач.
