Кому потрібне заморожування бойових дій?
Заморожування бойових дій, щоб підготуватися до продовження наступу, Росії потрібне було б не тільки зараз, готуватися до реваншу вони почнуть навіть після своєї повної поразки
Нагадаю, що було після Першої Російсько-Чеченської війни. Тоді рашка програла повністю і безумовно. За результатами війни 1996 року вона змушена була визнати повну незалежність Чечні. 3 роки Чечня існувала, як незалежна держава. Але рашисти-імперці не змирилися. І через 3 роки, підготувавшись і врахувавши помилки, вони почали Другу Російсько-Чеченську війну.
Ми маємо не просто перемагати орків розгромно, ми маємо перемогти так, щоб в них не було сил на Другу Російсько-Українську війну.
Ніяких договорів із ними, предметом яких є наші території і суверенітет, бути не може. Лише їхні території і суверенітет.
Наш план перемоги має включати повне руйнування єдності ворога в його лігві. Для цього ми маємо розгромити не тільки його армію. Ми маємо розгромити його ідеї. Ідея імперського реваншу і відновлення вєлікой страни має отримати такий удар під ватер-лінію, щоб у неї більше ніколи не було адекватних послідовників. А ті, що були, це- маргінали-шизофреники, які збиралися б по своїм норам і плакалися одне одному про минуле.
Всі ці гіркіни, а в нього є однодумці в російському силовому блоці, не мають отримати мобілізуючий фактор до реваншистських настроїв. Настрої, типу “війну програв ідіот-путін, бо все зробив неправильно, а от ми зробимо правильно”, не мають навіть з’явитися.
А тому “відчепіться від нас” – не правильно. Маємо нанести їм таку поразку, щоб народи колишньої “рашки” більше ніколи не пішли за імперцями. А в ідеалі – відловлювали їх і видавали нам на трибунал.
Зараз унікальний шанс, коли ми маємо найкращу підтримку Заходу, найгірші позиції РФ і найкращого дурня в Кремлі, який зсередини працює на її розвал. Це історичний шанс. Тому треба перемагати тут і назавжди.
Саме тому ми маємо ставитися з великою пересторогою до питання будь-яких перемовин нашої влади з недобитим ворогом.
Це питання не просто поточної політичної кон’юнктури. Це питання можливості вчинити або уникнути величезної історичної помилки.
Залишити коментар