План Б
Голова військового комітету НАТО адмірал Бауер на запитання, як буде реагувати Альянс, якщо напад на, для прикладу, одну з країн Балтії, Росія здійснить не прямо, а через підтримку озброєного сепаратистського руху, відповів: «Така країна має подбати про свою безпеку» (читай: союзники не втручатимуться):
Цим він підтвердив тезу, котру я вам багато разів обґрунтовував: відкритий напад на Україну був лише планом Б для Путіна. Він прекрасно розумів, що набагато безпечнішим буде нас захопити під виглядом «громадянської війни», в яку Захід гарантовано не буде втручатися.
Найстрашніше, що українська влада зробила в 2019-2020 все можливе, аби цей план спрацював. Формула Штайнмаєра з виборами на ТОТ без передачі контролю за кордоном Україні й без ліквідації військових і правоохоронних формувань, котрі знаходилися під повним контролем московитів, гарантовано означали невдовзі саме гібридну «громадянську війну». А за нею й відкрите введення путінського «миротворчого контингенту».
На жаль, не можу тут сказати, що плани ці зірвав «український народ». Бо народ досить рівно сидів на сраці й жодного разу не «делегував» на протестні акції Руху опору капітуляції та інших ініціативних груп більше 10-15 тисяч людей – навіть тоді, коли формула Штайнмайєра стала офіційною позицією української делегації в Мінську.
Але цих 10 тисяч вкупі з категоричною позицією поліції, що застосування сили проти цивільних демонстрантів не можливе, виявилося достатньо, аби влада здала назад.
І Путін був змушений перейти до плану Б, який дав нам шанс відстояти суверенітет.
